Bokmålsordboka
objektivere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å objektivere | objektiverer | objektiverte | har objektivert | objektiver! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| objektivert + іменник | objektivert + іменник | den/det objektiverte + іменник | objektiverte + іменник | objektiverende |
Походження
jamfør objektiv (2Значення та вживання
- i filosofi: betrakte uavhengig av personlig oppfatning
- gjøre til objekt (2)