Bokmålsordboka
obdusere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å obdusere | obduserer | obduserte | har obdusert | obduser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| obdusert + іменник | obdusert + іменник | den/det obduserte + іменник | obduserte + іменник | obduserende |
Походження
fra latin ‘dekke til (etter likåpning)’Значення та вживання
åpne et lik for å fastslå dødsårsak eller studere sykdomsvirkninger på de indre organene