Bokmålsordboka
nærlese
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å nærlese | nærleser | nærleste | har nærlest | nærles! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| nærlest + іменник | nærlest + іменник | den/det nærleste + іменник | nærleste + іменник | nærlesende |
Значення та вживання
- lese grundig med henblikk på full forståelse
- i litteraturvitenskap: foreta nærlesing av en tekst