Bokmålsordboka
nyttiggjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å nyttiggjøre | nyttiggjør | nyttiggjorde | har nyttiggjort | nyttiggjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| nyttiggjort + іменник | nyttiggjort + іменник | den/det nyttiggjorte + іменник | nyttiggjorte + іменник | nyttiggjørende |
Значення та вживання
bruke, utnytte (1)
Приклад
- nyttiggjøre søppel og annet avfall
Фіксовані вирази
- nyttiggjøre segbruke noe slik at en har nytte (1 av det
- vi må nyttiggjøre oss ressursene i havet