Bokmålsordboka
navnkundig, navnkunnig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| navnkundig | navnkundig | navnkundige | navnkundige |
| navnkunnig | navnkunnig | navnkunnige | navnkunnige |
Походження
norrønt nafnkunnigr; jamfør kunnigЗначення та вживання
svært kjent, berømt (1);
Приклад
- han var rik og navnkundig;
- den navnkundige dikteren kommer med en ny diktsamling