Bokmålsordboka
mute 1
іменник чоловічий або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en mute | muten | muter | mutene |
| жіночий | ei/en mute | muta | ||
Походження
norrønt múta; av mute (3Значення та вживання
Приклад
- ta muter av noen