Bokmålsordboka
musisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å musisere | musiserer | musiserte | har musisert | musiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| musisert + іменник | musisert + іменник | den/det musiserte + іменник | musiserte + іменник | musiserende |
Походження
fra tysk og fransk; jamfør musikkЗначення та вживання
framføre musikk (særlig privat);
synge og spille
Приклад
- hun liker både å lytte til musikk og musisere selv
- brukt som adjektiv:
- musiserende studenter