Bokmålsordboka
avvente
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avvente | avventer | avventa | har avventa | avvent! |
| avventet | har avventet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avventa + іменник | avventa + іменник | den/det avventa + іменник | avventa + іменник | avventende |
| avventet + іменник | avventet + іменник | den/det avventede + іменник | avventede + іменник | |
| den/det avventete + іменник | avventete + іменник | |||
Значення та вживання
vente (2 på;
se an
Приклад
- avvente situasjonen;
- vi avventer nærmere ordre