Bokmålsordboka
muliggjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å muliggjøre | muliggjør | muliggjorde | har muliggjort | muliggjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| muliggjort + іменник | muliggjort + іменник | den/det muliggjorte + іменник | muliggjorte + іменник | muliggjørende |
Значення та вживання
gjøre mulig (1)
Приклад
- pengegaven muliggjorde videre drift