Bokmålsordboka
muge 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å muge | muger | muga | har muga | mug! |
| muget | har muget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| muga + іменник | muga + іменник | den/det muga + іменник | muga + іменник | mugende |
| muget + іменник | muget + іменник | den/det mugede + іменник | mugede + іменник | |
| den/det mugete + іменник | mugete + іменник | |||