Bokmålsordboka
motvirke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å motvirke | motvirker | motvirka | har motvirka | motvirk! |
| motvirket | har motvirket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| motvirka + іменник | motvirka + іменник | den/det motvirka + іменник | motvirka + іменник | motvirkende |
| motvirket + іменник | motvirket + іменник | den/det motvirkede + іменник | motvirkede + іменник | |
| den/det motvirkete + іменник | motvirkete + іменник | |||
Походження
av virke (2Значення та вживання
(forsøke å) oppheve virkningen av;
motarbeide
Приклад
- fluor motvirker tannråte;
- aktiviteter som motvirker mobbing