Bokmålsordboka
motstå
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å motstå | motstår | motstomotstod | har motstått | motstå! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| motstått + іменник | motstått + іменник | den/det motståtte + іменник | motståtte + іменник | motstående |
Значення та вживання
stå imot;
holde stand mot
Приклад
- motstå fristelsen;
- de motstod presset;
- jeg kunne ikke motstå et slikt tilbud