Bokmålsordboka
motsette
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å motsette | motsetter | motsatte | har motsatt | motsett! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| motsatt + іменник | motsatt + іменник | den/det motsatte + іменник | motsatte + іменник | motsettende |
Фіксовані вирази
- motsette segsette seg imot;
prøve å hindre;
opponere mot- han motsatte seg fengsling