Bokmålsordboka
avtjene
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avtjene | avtjener | avtjente | har avtjent | avtjen! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avtjent + іменник | avtjent + іменник | den/det avtjente + іменник | avtjente + іменник | avtjenende |
Походження
‘tjene seg fri fra en forpliktelse’Значення та вживання
utføre lovpålagt tjeneste;
gjøre militærtjeneste eller tilsvarende
Приклад
- avtjene verneplikten