Bokmålsordboka
moralisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å moralisere | moraliserer | moraliserte | har moralisert | moraliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| moralisert + іменник | moralisert + іменник | den/det moraliserte + іменник | moraliserte + іменник | moraliserende |
Походження
fra fransk, av latin moralis; jamfør moralЗначення та вживання
preke moral, gi formaninger
Приклад
- det nytter lite å moralisere