Bokmålsordboka
monoftongere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å monoftongere | monoftongerer | monoftongerte | har monoftongert | monoftonger! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| monoftongert + іменник | monoftongert + іменник | den/det monoftongerte + іменник | monoftongerte + іменник | monoftongerende |