Bokmålsordboka
avstraffe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avstraffe | avstraffer | avstraffa | har avstraffa | avstraff! |
| avstraffet | har avstraffet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avstraffa + іменник | avstraffa + іменник | den/det avstraffa + іменник | avstraffa + іменник | avstraffende |
| avstraffet + іменник | avstraffet + іменник | den/det avstraffede + іменник | avstraffede + іменник | |
| den/det avstraffete + іменник | avstraffete + іменник | |||
Значення та вживання
straffe (2, 1) (særlig om umiddelbar fysisk straff)