Bokmålsordboka
avstive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avstive | avstiver | avstiva | har avstiva | avstiv! |
| avstivet | har avstivet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avstiva + іменник | avstiva + іменник | den/det avstiva + іменник | avstiva + іменник | avstivende |
| avstivet + іменник | avstivet + іменник | den/det avstivede + іменник | avstivede + іменник | |
| den/det avstivete + іменник | avstivete + іменник | |||
Значення та вживання
gjøre stivere ved hjelp av en støttekonstruksjon
Приклад
- stillaset ble avstivet med en skråbjelke