Bokmålsordboka
mista
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å mista | mistar | mistok | har mistatt | mista! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mistatt + іменник | mistatt + іменник | den/det mistatte + іменник | mistatte + іменник | mistakende |
Походження
norrønt mistaka; jamfør mis-Значення та вживання
oppfatte feil;
mistolke
Приклад
- de mistok ham for å være en opprører
Фіксовані вирази
- mista segta feil
- de mistok seg da de trodde de ville få støtte