Bokmålsordboka
misligholde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å misligholde | misligholder | misligholdt | har misligholdt | mislighold! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| misligholdt + іменник | misligholdt + іменник | den/det misligholdte + іменник | misligholdte + іменник | misligholdende |
Походження
av misligЗначення та вживання
ikke holde;
ikke oppfylle;
bryte
Приклад
- misligholde en kontrakt