Bokmålsordboka
avspise
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avspise | avspiser | avspiste | har avspist | avspis! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avspist + іменник | avspist + іменник | den/det avspiste + іменник | avspiste + іменник | avspisende |
Походження
etter tysk abspeisenЗначення та вживання
prøve å tilfredsstille noen med noe dårligere enn det vedkommende har krav på
Приклад
- jeg lar meg ikke avspise med tomme løfter;
- ikke la henne avspise deg med snakk;
- kjenne seg avspist