Bokmålsordboka
minelegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å minelegge | minelegger | minela | har minelagt | minelegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| minelagt + іменник | minelagt + іменник | den/det minelagte + іменник | minelagte + іменник | mineleggende |