Bokmålsordboka
militarisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å militarisere | militariserer | militariserte | har militarisert | militariser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| militarisert + іменник | militarisert + іменник | den/det militariserte + іменник | militariserte + іменник | militariserende |
Походження
fra fransk; jamfør militær (2Значення та вживання
gjøre militær eller militaristisk;
- som etterledd i ord som
- avmilitarisere
- demilitarisere