Bokmålsordboka
mergle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å mergle | mergler | mergla | har mergla | mergl!mergle! |
| merglet | har merglet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mergla + іменник | mergla + іменник | den/det mergla + іменник | mergla + іменник | merglende |
| merglet + іменник | merglet + іменник | den/det merglede + іменник | merglede + іменник | |
| den/det merglete + іменник | merglete + іменник | |||
Значення та вживання
tilføre mergel
Приклад
- mergle jorda