Bokmålsordboka
avskrekke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avskrekke | avskrekker | avskrekka | har avskrekka | avskrekk! |
| avskrekket | har avskrekket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avskrekka + іменник | avskrekka + іменник | den/det avskrekka + іменник | avskrekka + іменник | avskrekkende |
| avskrekket + іменник | avskrekket + іменник | den/det avskrekkede + іменник | avskrekkede + іменник | |
| den/det avskrekkete + іменник | avskrekkete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
Приклад
- været avskrekket oss;
- han lar seg ikke avskrekke av noe