Bokmålsordboka
avskjedige
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avskjedige | avskjediger | avskjediga | har avskjediga | avskjedig! |
| avskjediget | har avskjediget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avskjediga + іменник | avskjediga + іменник | den/det avskjediga + іменник | avskjediga + іменник | avskjedigende |
| avskjediget + іменник | avskjediget + іменник | den/det avskjedigede + іменник | avskjedigede + іменник | |
| den/det avskjedigete + іменник | avskjedigete + іменник | |||
Значення та вживання
gi avskjed (2), si opp
Приклад
- bli avskjediget;
- avskjedige noen fra en stilling