Bokmålsordboka
mekke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å mekke | mekker | mekka | har mekka | mekk! |
| mekket | har mekket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| mekka + іменник | mekka + іменник | den/det mekka + іменник | mekka + іменник | mekkende |
| mekket + іменник | mekket + іменник | den/det mekkede + іменник | mekkede + іменник | |
| den/det mekkete + іменник | mekkete + іменник | |||
Значення та вживання
arbeide med maskiner og mekanikk;
reparere, skru på
Приклад
- han mekker stadig på den gamle motorsykkelen;
- all fritid går med til å mekke bil