Bokmålsordboka
meite
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å meite | meiter | meita | har meita | meit! |
| meitet | har meitet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| meita + іменник | meita + іменник | den/det meita + іменник | meita + іменник | meitende |
| meitet + іменник | meitet + іменник | den/det meitede + іменник | meitede + іменник | |
| den/det meitete + іменник | meitete + іменник | |||