Bokmålsordboka
meie 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å meie | meier | meia | har meia | mei! |
| meide | har meid | |||
| meiet | har meiet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| meia + іменник | meia + іменник | den/det meia + іменник | meia + іменник | meiende |
| meid + іменник | meid + іменник | den/det meide + іменник | meide + іменник | |
| meiet + іменник | meiet + іменник | den/det meiede + іменник | meiede + іменник | |
| den/det meiete + іменник | meiete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
skjære (korn eller gress) med ljå eller maskin
Приклад
- meie åkeren
Фіксовані вирази
- meie nedfå til å falle;
slå ned for fote- fangene ble meiet ned med maskingevær