Bokmålsordboka
meditere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å meditere | mediterer | mediterte | har meditert | mediter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| meditert + іменник | meditert + іменник | den/det mediterte + іменник | mediterte + іменник | mediterende |