Bokmålsordboka
medisinere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å medisinere | medisinerer | medisinerte | har medisinert | medisiner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| medisinert + іменник | medisinert + іменник | den/det medisinerte + іменник | medisinerte + іменник | medisinerende |
Значення та вживання
bruke eller gi legemiddel for å helbrede en sykdom