Bokmålsordboka
medføre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å medføre | medfører | medførte | har medført | medfør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| medført + іменник | medført + іменник | den/det medførte + іменник | medførte + іменник | medførende |
Значення та вживання
føre med seg, føre til
Приклад
- det vil medføre mye ekstraarbeid;
- stillingen medfører en del representasjon