Bokmålsordboka
avruste 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avruste | avruster | avrusta | har avrusta | avrust! |
| avrustet | har avrustet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avrusta + іменник | avrusta + іменник | den/det avrusta + іменник | avrusta + іменник | avrustende |
| avrustet + іменник | avrustet + іменник | den/det avrustede + іменник | avrustede + іменник | |
| den/det avrustete + іменник | avrustete + іменник | |||
Походження
jamfør ruste (2Значення та вживання
ruste (2, 2) ned;
avskaffe militærvesenet