Bokmålsordboka
massere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å massere | masserer | masserte | har massert | masser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| massert + іменник | massert + іменник | den/det masserte + іменник | masserte + іменник | masserende |
Походження
gjennom fransk; fra arabisk mass ‘berøre’Значення та вживання
gni eller kna en kroppsdel med hendene
Приклад
- massere stive muskler