Bokmålsordboka
margstjele
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å margstjele | margstjeler | margstjal | har margstjålet | margstjel! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| margstjålen + іменникmargstjålet + іменник | margstjålet + іменник | den/det margstjålne + іменник | margstjålne + іменник | margstjelende |
Значення та вживання
gjøre svak, maktstjele
Приклад
- samlivsbrudd kan margstjele livsgnisten;
- føle seg margstjålet