Bokmålsordboka
avlytte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avlytte | avlytter | avlytta | har avlytta | avlytt! |
| avlyttet | har avlyttet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avlytta + іменник | avlytta + іменник | den/det avlytta + іменник | avlytta + іменник | avlyttende |
| avlyttet + іменник | avlyttet + іменник | den/det avlyttede + іменник | avlyttede + іменник | |
| den/det avlyttete + іменник | avlyttete + іменник | |||
Значення та вживання
lytte til (noe en egentlig ikke skal høre), ofte med bruk av tekniske hjelpemidler
Приклад
- telefonen blir avlyttet;
- politiet avlytter leiligheten