Bokmålsordboka
maktstjele
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å maktstjele | maktstjeler | maktstjal | har maktstjålet | maktstjel! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| maktstjålen + іменникmaktstjålet + іменник | maktstjålet + іменник | den/det maktstjålne + іменник | maktstjålne + іменник | maktstjelende |
Значення та вживання
ta kreftene fra;
Приклад
- skyldfølelsen maktstjeler ham;
- bli maktstjålet av redsel