Bokmålsordboka
magnifikk
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| magnifikk | magnifikt | magnifikke | magnifikke |
Походження
gjennom fransk; fra latin, av magnus ‘stor’ og facere ‘gjøre’Значення та вживання
praktfull, flott, storartet
Приклад
- et magnifikt maleri