Bokmålsordboka
magnetisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å magnetisere | magnetiserer | magnetiserte | har magnetisert | magnetiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| magnetisert + іменник | magnetisert + іменник | den/det magnetiserte + іменник | magnetiserte + іменник | magnetiserende |