Bokmålsordboka
magistrat
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en magistrat | magistraten | magistrater | magistratene |
Походження
fra latin ‘embete, embetsmann’, av magisterЗначення та вживання
til 1922: statlig myndighet i byene