Bokmålsordboka
avlokke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avlokke | avlokker | avlokka | har avlokka | avlokk! |
| avlokket | har avlokket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avlokka + іменник | avlokka + іменник | den/det avlokka + іменник | avlokka + іменник | avlokkende |
| avlokket + іменник | avlokket + іменник | den/det avlokkede + іменник | avlokkede + іменник | |
| den/det avlokkete + іменник | avlokkete + іменник | |||
Значення та вживання
lokke (1 ut av
Приклад
- prøve å avlokke ham en hemmelighet;
- avlokke en tilståelse