Bokmålsordboka
avlive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avlive | avliver | avliva | har avliva | avliv! |
| avlivet | har avlivet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avliva + іменник | avliva + іменник | den/det avliva + іменник | avliva + іменник | avlivende |
| avlivet + іменник | avlivet + іменник | den/det avlivede + іменник | avlivede + іменник | |
| den/det avlivete + іменник | avlivete + іменник | |||
Походження
norrønt aflífaЗначення та вживання
- ta livet av;
Приклад
- avlive skadedyr
- i overført betydning: sette en stopper for;
Приклад
- avlive en løgn;
- det er vanskelig å avlive et slikt rykte