Bokmålsordboka
avlevere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avlevere | avleverer | avleverte | har avlevert | avlever! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avlevert + іменник | avlevert + іменник | den/det avleverte + іменник | avleverte + іменник | avleverende |
Значення та вживання
- levere fra seg
Приклад
- avlevere en pakke;
- skuespilleren avleverer replikkene på en troverdig måte;
- spillerne må avlevere mer presise pasninger
- i militærspråk, ved oppstilling eller lignende: overgi kommandoen over en avdeling til et overordnet befal