Bokmålsordboka
lynsje
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lynsje | lynsjer | lynsja | har lynsja | lynsj! |
| lynsjet | har lynsjet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lynsja + іменник | lynsja + іменник | den/det lynsja + іменник | lynsja + іменник | lynsjende |
| lynsjet + іменник | lynsjet + іменник | den/det lynsjede + іменник | lynsjede + іменник | |
| den/det lynsjete + іменник | lynsjete + іменник | |||
Походження
av engelsk lynchЗначення та вживання
henrette eller straffe uten lov og dom, oftest gjennomført av en folkemengde
Приклад
- fra 1882 til 1950 ble det lynsjet 4729 personer i USA