Bokmålsordboka
avlegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avlegge | avlegger | avla | har avlagt | avlegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avlagt + іменник | avlagt + іменник | den/det avlagte + іменник | avlagte + іменник | avleggende |
Походження
opprinnelig ‘legge fra seg’Значення та вживання
Приклад
- avlegge ed;
- avlegge et løfte;
- avlegge rapport
- gå opp til en prøve eller eksamen
Приклад
- hun avla eksamen forrige uke