Bokmålsordboka
lurve 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lurve | lurver | lurva | har lurva | lurv! |
| lurvet | har lurvet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lurva + іменник | lurva + іменник | den/det lurva + іменник | lurva + іменник | lurvende |
| lurvet + іменник | lurvet + іменник | den/det lurvede + іменник | lurvede + іменник | |
| den/det lurvete + іменник | lurvete + іменник | |||
Походження
av lurve (1; jamfør slurve (2Значення та вживання
gjøre lurvete (1);
buste til