Bokmålsordboka
lure 2
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å lure | lurer | lura | har lura | lur! |
luret | har luret | |||
lurte | har lurt |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
lura + іменник | lura + іменник | den/det lura + іменник | lura + іменник | lurende |
luret + іменник | luret + іменник | den/det lurede + іменник | lurede + іменник | |
den/det lurete + іменник | lurete + іменник | |||
lurt + іменник | lurt + іменник | den/det lurte + іменник | lurte + іменник |