Bokmålsordboka
lunke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lunke | lunker | lunka | har lunka | lunk! |
| lunket | har lunket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lunka + іменник | lunka + іменник | den/det lunka + іменник | lunka + іменник | lunkende |
| lunket + іменник | lunket + іменник | den/det lunkede + іменник | lunkede + іменник | |
| den/det lunkete + іменник | lunkete + іменник | |||
Походження
beslektet med svensk lunka ‘løpe langsomt’ og latin languere ‘være slapp’Значення та вживання
gå langsomt;
Приклад
- hesten lunket av gårde