Bokmålsordboka
lukrere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lukrere | lukrerer | lukrerte | har lukrert | lukrer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lukrert + іменник | lukrert + іменник | den/det lukrerte + іменник | lukrerte + іменник | lukrerende |
Походження
av latin lucrari, av lucrum ‘fortjeneste’Значення та вживання
Приклад
- lukrere på turistene