Bokmålsordboka
avkreve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avkreve | avkrever | avkrevde | har avkrevd | avkrev! |
| avkrevet | har avkrevet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avkrevd + іменник | avkrevd + іменник | den/det avkrevde + іменник | avkrevde + іменник | avkrevende |
| avkrevet + іменник | avkrevet + іменник | den/det avkrevede + іменник | avkrevede + іменник | |
| den/det avkrevete + іменник | avkrevete + іменник | |||
Значення та вживання
kreve (1) av
Приклад
- avkreve en et beløp;
- bli avkrevd en tilståelse